Да простит меня Родина, но излагать буду на одном из нынешних государственных языков – русском Итак, церемония. Спасибо НОК Украины за то, что они ЭТО делают. Жизнь спортсмена настолько мгновенна – сегодня ты чемпион, завтра ты уже вчерашний чемпион и никому уже не до тебя – что такие мероприятия насущны и необходимы. Чтобы стимулировать интерес [...]

Вперше змагання на Кубок Карпат відбулись у 1986 році. Та одразу привернули увагу сильніших команд світу. Наступні п’ять років український турнір з офіційним статусом змагань FIS (Міжнародної федерації лижного спорту) за кількістю та рангом учасників не поступався етапам Кубка світу. Тоді Карпати відвідували практично усі країни, спортсмени яких диктували рейтинг Кубка світу, як Фінляндія, Чехія, Швеція, Німеччина, Болгарія та, звісно, теперішня Росія. Тут шліфували майстерність переможці кубків, чемпіонатів світу та олімпійських ігор, як швед Ян Боклев, німець Єнс Вайсфлог, фін Арі-Пекка Ніккола.

Сноубординг в Україні.

«А що в Україні?» — запитає читач. Очевидно, сьогодні Україна це не входить до тих, хто замовляє музику у світовому сноубордінгу. Зважаючи на «молодість» цього виду, темпи научно-технічного прогресу та загальне становище вітчизняної сфери спорту, здається, немає навіть підстав для близького райдужного майбутнього. А може, нам лише потрібен час?

Ведь детско-юношеская спортивная школа – это намного больше, чем определенный объем спортивных занятий в неделю. Ребенок здоров и полезно проводит свободное время – именно таковы были мотивы у моих родителей. На практике все гораздо глубже. Спортивная школа на какой-то период времени становится частью жизни как самих ребят, так их родителей. На занятиях в спортшколе удачно сочетаются процессы воспитания, образования и даже оздоровления (мы еще не говорим о Большом Спорте). Причем, в силу естественной для юного возраста жажды движения, дети идут на тренировки с большей охотой, в отличие от общеобразовательной школы. Впрочем, здесь же не задают домашних заданий!